Володимир Реган став на захист країни у перші дні повномасштабного  вторгнення. Свій бойовий шлях воїн пов’язав із 59-ю окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка. Був водієм-механіком БМП. Був відзначений медаллю «За службу українському народу». На його долю випали найважчі випробування у запеклих боях на Донеччині. Життя воїна обірвалося 26 грудня 2024 року  поблизу села Нововасилівка Покровського району. Герою назавжди залишиться 50 ....

Про це повідомляють у ВМР.

Донедавна доля Володимира Регана залишалася невідомою. Мати військового, Надія Іванівна, до останнього сподівалася, що син живий, і була постійною учасницею вінницьких акцій на підтримку полонених та зниклих безвісти. Проте побратими свідчили про трагічні обставини: через наступ російських військ евакуювати пораненого бійця не судилося.

За словами Наталії, дружини полеглого воїна, рішення захищати рідну землю Володимир прийняв миттєво. Оббивав пороги військкомату, поки з третьої спроби його нарешті не мобілізували.

«Іншої долі для себе чоловік тоді не вбачав. Готовий був іти навіть водієм бензовоза, лиш би взяли до війська, — ділиться дружина. — На фронті він отримав позивний «Дядя Вова» — у ньому вся його доброта, підтримка, рішучість і турбота…»

Володимир Реган народився 6 березня 1974 року у Стадниці. Після школи опанував спеціальність механізатора в Гущинецькому вищому професійному училищі. Згодом пройшов строкову службу в армії, після чого повернувся до рідного села. Володимир мав справжнє покликання до хліборобської справи: працював у місцевому сільгосппідприємстві та на власній землі. Особливою гордістю Володимира була його родина: він був коханим чоловіком, щасливим батьком двох доньок, надійним сином і братом.

«Володимир надзвичайно любив працювати на землі, і вона, відчуваючи це тепло, завжди віддячувала йому гарними врожаями,-  розповідає дружина. = Він щиро любив людей і завжди поспішав на допомогу. У його вмілих руках будь-яка техніка – від трактора до комбайна – працювала бездоганно. Сусіди згадують про нього з неймовірною теплотою, бо Володимир нікому не відмовив і ніколи не сказав злого слова. Він понад усе мріяв повернутися з перемогою до рідної домівки, обійняти близьких, знову сісти за кермо трактора і в майбутньому обов’язково дочекатися онуків…»

Церемонія прощання з Володимиром Реганом відбудеться у Стадниці. Вона розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Шевченка, 10, та продовжиться о 12:00 – у стінах церкви святого Дмитра.

Поховають воїна о 13:00 на місцевому кладовищі.