Сьогодні Вінниця проводжає у вічність двох своїх Героїв – Олега Гижицького та Валентина Яценка. Вони боролися за свободу України, залишаючись відданими військовій присязі. Поховають Захисників на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Молодший лейтенант Олег Гижицький зустрів повномасштабне вторгнення вже у лавах Сил оборони України. Він проходив службу на посаді старшого помічника начальника відділення кадрової роботи 14-ї бригади НГУ «Червона Калина». Загинув 22 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Олександрівка Краматорського району Донецької області. Його життя обірвалося у 38.
Олег Гижицький показав себе відповідальним, високопрофесійним і надійним воїном. Він здобув глибоку повагу серед побратимів.
Олег Гижицький народився 19 січня 1988 року у Вінниці. Він був єдиною дитиною в родині. Дитинство та шкільні роки провів у селі Юхимівка Шаргородського району. Після закінчення 11 класів Олег розпочав вищу освіту в Київському національному аграрному університеті, проте згодом змінив напрям діяльності на користь юриспруденції. Правничий фах здобув у Національній академії внутрішніх справ.
До служби в Національній гвардії України Олег Васильович працював на посаді головного спеціаліста в Управлінні державної міграційної служби у Вінницькій області. У щасливому шлюбі він разом із дружиною виховував донечку, якій зараз 5 років.
Усім, чого вдалося досягти, Олег завдячував своїм рідним, які його виховали та прищепили життєві цінності, – розповідають близькі полеглого воїна. – Він прагнув залишатися гідним нащадком, ні в чому не зганьбитися. Був справжнім у всьому – чесним, працьовитим, цілеспрямованим. За свою родину та Батьківщину стояв горою. Мав і свої маленькі радості: захоплювався футболом, любив подорожувати з сім’єю - щоправда, більшість із його омріяних мандрівок, на жаль, так і не здійснилися…
Церемонія прощання з Олегом Гижицьким розпочнеться о 10:30 за адресою: вул. Миколаївська, 19.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Валентин Яценко був мир Валентин узяв до рук зброю влітку 2026 року. На посаді стрільця чоловік виконував бойові завдання у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Воював на східному напрямку. Свій останній бій воїн прийняв 24 жовтня поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. Герою навічно залишиться 46 ...
Валентин Яценко народився 13 червня 1980 року у Вінниці. Закінчив загальноосвітню середню школу №33 та розпочав трудовий шлях. Своє покликання Валентин знайшов у будівництві. За спогадами близьких, він щиро любив свою роботу та тішився тим, що власноруч долучається до створення нових домівок. Його надихала причетність до справи, яка приносить реальну користь людям. Із війни на оборонця чекали донечка, мама та сестра.
Валентин залишив по собі надзвичайно світлу пам’ять, – згадує сестра полеглого воїна Наталя. – Його просто не можна було не любити, адже душевне тепло брата не мало меж. За все життя він нікого не образив: не те що руки на когось не підняв, а й голосу ніколи не підвищив. Усі суперечки намагався розв’язувати миром. За своєю природою він був щирим пацифістом – дуже домашнім, затишним, безмежно турботливим. Особливою пристрастю Валентина з самого дитинства були тварини. У нашому домі завжди жили коти і собаки, про яких він ніжно дбав. Куди б брат не йшов, за ним повсюди бігли чотирилапі, відчуваючи його безмежну любов.
Церемонія прощання з Валентином Яценком розпочнеться об 11:30 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала міської ритуальної служби).
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
