У Вінницькому медичному коледжі імені академіка Данила Заболотного знову панує атмосфера єдності, взаємопідтримки та любові до України. Сюди завітали волонтери «Української команди», аби долучитися до плетіння маскувальних сіток і підтримати важливу ініціативу, яку в навчальному закладі реалізують від початку повномасштабного вторгнення.

Плетіння сіток — це справа, що рятує життя. Вони допомагають приховувати техніку, позиції та споруди наших військових від ворожих дронів і камер спостереження. Але кожна така сітка — це не лише матеріал, а символ турботи, віри та любові до тих, хто боронить Україну.

У холі коледжу день за днем працівниці, студенти, викладачі, батьки та небайдужі вінничани працюють пліч-о-пліч, створюючи надійні маскувальні сітки для фронту. Це місце стало справжнім осередком добра і згуртованості, де кожен вузлик має свою емоцію — вдячність, надію і молитву за перемогу.

Волонтерка та громадська діячка Людмила Станіславенко наголосила на важливості спільної участі у таких ініціативах:

«Кожен клаптик тканини, кожна сітка — це частинка нашої віри в Захисників. Тому я закликаю всіх охочих долучатися — приносити тканину, допомагати плести, підтримувати наших героїв. Адже разом ми сильні, і саме з таких справ народжується перемога».

Тут, у стінах коледжу, народжується не лише майбутнє української медицини, а й щоденна підтримка тих, хто тримає наш мир на своїх плечах. Це ще один доказ того, що тил і фронт — єдині в боротьбі за свободу України.