У переддень Різдва українські родини збираються за великим столом та відзначають Святвечір, багатий вечір, багату кутю, вілію. Споконвіку в різних регіонах України були у цих звичаях деякі відмінності. Але всюди зі Святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті. Її називали багатою, оскільки, крім неї, готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею і капустою, картопля та узвар.

За словами українського етнографа Василя Скуратівського, кутю традиційно виготовляли з пшеничного чи ячмінного зерна (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили та знову товкли, щоб остаточно звільнити од луски.

Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов'язано чимало дій. Після її приготування, вийнявши горщик, дивилися: якщо зерна піднялися через вінчик — на добробут, а запали — на лихе передвістя. До звареного збіжжя додавали меду. В інших регіонах заправляли товченим маком, волоськими горіхами, родзинками. Усе це розмішували узваром.

Український народний прогностик: 

·       На багату кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.

·       Місячна ніч — врожай на баштанні культури. 

·       Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.

·       Сніг іде — врожай на яблука.

·       Іній або сніг — на мокре літо. Якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

Джерело: ТСН