Вже за два тижні від початку показу документального фільму «Маріуполь. Хроніки пекла» аудиторія стрічки складає декілька мільйонів глядачів. Документальний фільм базується на розповідях очевидців, які пережили окупацію і змогли виїхати з міста. Автори фільму зверталися за розповідями до маріупольців. Про це на брифінгу повідомила режисерка Ліза Татарінова.
«У нас виникла ідея створити цей фільм десь наприкінці березня, коли з Маріуполя почали виходити перші люди, евакуюватися, і почали з’являтися перші пости на Фейсбуці про те, що відбувалося у заблокованому місті. Тому що зв’язку з містом не було десь з початку березня - відтоді, коли там пропало світло, пропав мобільний зв’язок. І ми всі, на жаль, не розуміли всього масштабу тієї трагедії, яка відбувалася у місті. Тому що в XXI столітті тяжко зрозуміти, як це – життя без їжі, без води, без світла, без зв’язку, без нічого. І це все ще під цілодобовими обстрілами, від яких неможливо сховатися ніде», - розповіла Татарінова.
Вона підкреслила, що людям, які створювали фільм, було відразу зрозуміло, що дуже важливо розповісти світу про те, що коїться в Україні у XXI столітті, бо це війна на винищення і на винищення передусім мирного населення.
«Ми вирішили, що не маємо права мовчати і вирішили зробити все, щоб світ дізнався правду про Маріуполь. Власне, так виник цей фільм, це був наш волонтерський проєкт. Ми відразу заявили, що готові надавати безкоштовні права на поширення цього фільму іноземним партнерам, українським медійникам, телеканалам. І ось уже два тижні ми його розповсюджуємо по світу», - сказала режисерка. За її словами, за два тижні аудиторія фільму склала вже кілька мільйонів глядачів, і вже доходять відгуки навіть з таких країн, як Бразилія, Тайвань та інші.
За словами Татарінової, першою героїнею, до якої звернулися автори фільму, була мешканка Маріуполя, місцева журналістка Надія Сухорукова, бо це її пости на Фейсбуці так зачіпали всіх за живе, їх було боляче навіть читати, а не те, що це все пережити.
«А далі почали шукати «сарафанним радіо» героїв через знайомих, через спільних знайомих, через колег-журналістів. Скажу відверто, що не всі погоджувалися. Тому що людям було важко ще раз навіть на словах переживати те пекло, з якого вони щойно змогли врятуватися. Але я сподіваюся, що нам вдалося, ми поговорили з 11-а людьми, тобто у нас у фільмі 11 героїв, і ми записали понад 11 годин інтерв’ю», - пояснила режисерка.
Вона наголосила, що фільм дуже важкий, і вона, коли його знімала, коли монтувала і коли потім передивлялася, «мабуть виплакала відро сліз, тому що до цього неможливо звикнути».
Вона також зазначила, що, на превеликий жаль, хроніки пекла – це сьогодні не тільки про Маріуполь, а пекло – воно зараз по всій країні. Тому вона і її колеги мають намір продовжувати цей проєкт: «Буквально в кінці цього тижня ми починаємо зйомки другого фільму. Це теж страшна тема, про теж окуповане місто на півдні країни», - підсумувала Татарінова.
Агресія росії спровокувала в Маріуполі одну з найбільших гуманітарних катастроф. Місто без нормального енерго-, водо- та газопостачання. Маріупольський міський голова заявляв, що від початку російського вторгнення у місті загинуло до 20 тисяч мирних жителів. Нині у заблокованому Маріуполі залишаються близько 100 тисяч мирних жителів.
