Південна Корея заявила, що звернулася до Інтерполу з проханням про допомогу в арешті двох іноземців, в тому числі українця, які, за її твердженням, зіграли провідну роль в кібератаках і великомасштабному вимаганні проти південнокорейських і американських компаній. Про це повідомляє АР.
Поліцейське агентство Кореї заявило, що отримало ордери на арешт всередині країни, і попросило Інтерпол видати «червоне повідомлення» для двох підозрюваних, щоб доставити їх до Південної Кореї.
Водночас влада країни не назвала імена або іншу інформацію про двох підозрюваних, окрім того, що один з них є громадянином України.
Підозрюваний, який є громадянином України, був серед шести осіб, затриманих українською поліцією в червні, коли влада Південної Кореї і США приєдналися до рейдів по домівках підозрюваних, пов’язаних з синдикатом вимагачів “Clop”, у Києві та інших містах. Поліцейські операції були націлені на кандидатів у партнери російськомовної банди здирників, обвинуваченої в кібератаках на півмільярда доларів в результаті кібератак, які можуть бути зупинені тільки за допомогою програмного ключа, отриманого шляхом оплати злочинцям.
“Найпотужніші банди здирників діють з терпимістю Кремля, поза досяжністю західних правоохоронних органів. Російська влада їх не переслідує і не екстрадує”, — йдеться в повідомленні.
За даними південнокорейської поліції, підозрювані, затримані в Україні в червні, співпрацювали з хакерською організацією і відмивали віртуальну валюту, отриману за допомогою програми-вимагача, та конвертували її в готівку.
Раніше у жовтні поліція Південної Кореї вирішила вжити заходів для того, щоб троє із затриманих раніше в Україні і ще одна особа, громадянство якої не розкривається, були звинувачені в порушенні законів Південної Кореї про мережі зв’язку і захисту інформації, вимаганні та приховуванні злочинних доходів.
Тепер Сеул намагається екстрадувати двох підозрюваних, які відіграли провідну роль в кібератаках, сказав Чой Чонсанг, начальник відділу розслідування кіберзлочинів в поліцейському агентстві Кореї.
За його словами, український закон не дозволяє екстрадувати підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів за кордон, а правовий статус і місцезнаходження одного з підозрюваних невідомі.
