Вінниця прощається зі спортсменом та воїном Максимом Гамовим
15:10 30.08.2023
289

Сьогодні вінничани вкотре схиляють голови у жалобі, віддаючи останні почесті Захиснику України Максиму Гамову. Він став у стрій 10 жовтня 2022 року. Служив у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ЗСУ.

Бойовий шлях Максима пролягав найгарячішими точками війни: Донецьк, Краматорськ, Луганськ… Загинув 28-річний Максим Гамов 23 серпня під час виконання військового завдання поблизу селища Новоселівське Сватівського району, інформує сайт міської ради.

 Батьки Максима Гамова працювали на нашому підприємстві. Його тато Олександр, який передчасно помер, мав вади зору. Родина мешкала у гуртожитку для незрячих, а потім й у будинку для людей з інвалідністю. Висловлюємо співчуття родині наших колишніх працівників, — каже директор вінницького підприємства УТОС Костянтин Ільніцький. — Це вже третій загиблий воїн, батьки якого працювали або працюють на нашому підприємстві. Перед цим були Богдан Барчишен і Віктор Панченко.    

Максим Гамов виявив неймовірну відвагу та патріотизм, об'єднавши своє військове покликання зі спортивними здобутками. Він був видатним майстром у спортивній акробатиці та стрибках на акробатичній доріжці, мав звання кандидата у майстри спорту, — нагадали у Вінницькій ОДЮСШ зі складно-координаційних видів спорту.

Мати Героя Оксана Анатоліївна розповіла, що передусім Максим прагнув відновлення територіальної цілісності України, включно з півостровом.

 Казав: «Це шлях, який маю пройти. Я буду звільняти Крим». Не судилося… Мій синочок був дуже доброю людиною. По-справжньому доброю. Турбувався про побратимів та постійно переймався, чи все гаразд у мене вдома. До речі, там —  на нулі — він взяв під опіку й усіх безпритульних котиків та собачок. Годував та пестував їх. Тож, наразі маю найбільше фото сина із фронтовими хвостанями, – розповіла мама воїна.

Народився Максим Гамов 10 грудня 1994 року. Навчався у 1-й Вінницькій школі. Після чого обрав для себе професійну освіту. Закінчив вище художнє професійно-технічне училище №5, а згодом транспортний фаховий коледж. Кілька років до масштабного вторгнення працював у транспортному депо — прокладав колії.

 Поховали Захисника близько 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!

Пресслужба Вінницької обласної організації УТОС

Автор: Валерія Драгоманова
Читайте також