Сьогодні Вінниця низько схиляє голову перед подвигом свого земляка. 37-річний Руслан Назаренко (позивний «Назар») загинув у бою, захищаючи Україну. Від цивільного юриста до розвідника на найгарячіших напрямках - історія життя та деталі прощання з Героєм.
Графік прощання з Героєм
Церемонія відбудеться за таким графіком:
- 09:15 - Збір та початок церемонії за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 (послуги ритуального залу «Реквієм Хол»).
- 11:00 - Чин прощання у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
- 12:00 - Урочисте поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Бойовий шлях «Назара»
Руслан Назаренко став на захист Батьківщини добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення. Як мужній солдат і розвідник, він виконував надскладні завдання у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади.
Його бойовий шлях - це географія найзапекліших битв сучасної війни: звільнення Миколаївщини та Херсона, оборона Соледару та Авдіївки. Під час боїв за Авдіївку воїн зазнав важкого поранення. Пройшовши лікування та реабілітацію, він не залишився в тилу, а знову повернувся на фронт, до своїх побратимів.
Життя Героя обірвалося у бою 14 вересня 2024 року поблизу присілка Руська Конопелька Суджанського району Курської області.
Людина з великої літери: юрист, батько, син
До війни Руслан Володимирович (народився 19 вересня 1986 року у Вінниці) відбувся як успішний фахівець і сім'янин. Випускник школи №22, він здобув вищу освіту в Одеській юридичній академії, згодом став магістром державного управління (НАДУ) та опанував облік і аудит у Тернопільському національному економічному університеті.
Понад 10 років він сумлінно працював у Головному управлінні Пенсійного фонду у Вінницькій області, а згодом розвивав власну адвокатську практику. Але найголовнішим у його житті була родина: він був турботливим чоловіком та щасливим батьком двох дітей - 11-річної доньки та 7-річного сина.
Руслан мав рідкісний дар - він безмежно цінував кожну мить життя. Він завжди був відвертим, щирим і сповненим любові. Його світ обертався навколо людей, а найвищим сенсом були діти. Заради їхнього щастя Руслан був здатний на все і навіть більше, - Євген, брат полеглого Захисника.
Просимо мешканців та гостей міста:
- Вийти на вулиці вздовж маршруту поховальної процесії, щоб зустріти Героя з квітами та прапорами.
- Водіям транспортних засобів - зупинитися та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію під час проїзду кортежу як знак поваги до загиблого Захисника.
- Вшанувати пам'ять Руслана хвилиною мовчання.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Руслана Назаренка. Вічна пам’ять Герою!
