Досвід Вінниччини ляже в основу «дорожньої карти» про цей йшлося на зустрічі групи експертів Міністерства освіти і науки України та експертів GIZ EU4 Skills, що відбулася сьогодні у Вінницькій ОДА за участі представників профтехосвіти, посадовців та роботодавців.
Заступник голови ОДА Ігор Івасюк розповів іноземним і урядовим експертам про загальні тенденції розвитку профтехосвіти на Вінниччині з урахуванням того, що наша область лідер України в аграрному секторі і за темпами розвитку.
Проаналізувавши мережу закладів, за останні три роки було проведено оптимізацію, зменшено дублювання спеціальностей — припинили діяльність училища в Калинівці, Ольгополі і Вінниці.
У результаті оптимізації і створення багатопрофільних центрів в партнерстві з іноземними партнерами, зокрема «Хенкель Баутехнік (Україна)» професійна освіта в регіоні має піднятися на якісно інший рівень.
Присутні на зустрічі експерти з Чорногорії і Македонії, Австралії окреслили мету зустрічі як розробку рекомендацій для реформування профтехосвіти.
Роберт Стоуел, експерт з Австралії, подякувавши за прийом, зазначив, що в питанні профтехосвіти ми маємо спільне бачення, на основі попиту.
- Раніше ми мали ситуацію, коли ось такі вчителі, ресурси і програми - використовуйте їх або геть, зараз ми виходимо з потреб ринку праці. Нам необхідні автономні навчальні заклади, що були б пов'язані з роботодавцями,а спеціальності, яких потребує регіон, щоб готувалися тут же. Потрібно інноваційно підходити до джерел фінансування: уряд забезпечуватиме 60%, а 40% комерційна діяльність закладу. Уряд - замовник навчальних послуг, він закуповує їх в навчальних закладах, закуповуючи певні професії за справедливою ціною, тобто механізатори дорожчі, ніж секретарі-референти. Нам потрібна підзвітна система фінансування, якщо уряд фінансує певну спеціальність, а коледж не готує її, він мусить повернути гроші. Треба утримувати і винагороджувати хороших вчителів, особливо технічних спеціальностей, — зазначив австралієць.
Насамкінець він розповів, що в Києві групу експертів відправили на Вінниччину вивчити речі, які тут відбуваються в галузі професійно-технічної освіти, щоб на місці вивчити найкращі практики країни, аби потім будувати «дорожню карту» на досвіді Вінниччини для всієї держави.
Славіка Дімовська з Чорногорії говорила про переваги релевантної освіта, що має будуватися на кращих наявних практиках.
- Національна програма має носити гнучку структуру - процес забезпечення якості освіти має бути однаковим по усій країні. Вона також висловила впевненість, що у Вінниці вони знайдуть чимало гарних прикладів, які можна буде застосовувати на національному рівні.
Обговорюючи найактуальніші проблеми освітньої галузі регіону, Ігор Івасюк згадав демографічну кризу (щороку на 1 тисячу менше дітей народжується), не найкращу забезпеченість навчальних закладів технікою, не зацікавленість муніципалітетів в розвитку профтехосвіти тощо, але, зазначив посадовець, заклади проітехосвіти мобільніші, на відміну від вузів, випускники яких значно частіше ідуть на біржу праці.
Представник департаменту освіти і науки ОДА Валерій Бачинський згадав, що про ефективність впровадження відповідних реформ може свідчити той факт, що 88%випускників в цьому році працевлаштовано. Вінниччина на 3 місці в країні за кількістю створених навчально-практичних центрів. Присутній на зібранні один з роботодавців Михайло Касьяненко був красномовним, підкресливши, що ПТУ - це авангард, адже без профтехосвіти виробництва не буде. На його підприємстві на регулярній основі стажуються швачки, які навчаються зокрема і в 7 училищі, куди й поїхали експерти після зустрічі
