Контрудари ЗСУ на Півдні надважливі. Саме зараз ми закладаємо там підвалини стратегічної перемоги над ворогом

Найважчою і найгарячішою точкою на фронті сьогодні, звичайно, є Донбас. Саме туди росія кинула фактично осеновні свої сили, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей. Наразі ведуться вуличні бої у Сєвєродонецьку. Противник захопив більшу частину міста, а ЗСУ відходять на підготовлені позиції дедалі ближче до Лисичанська.

На решті фронтів ситуація менш тяжка, а на Півдні – українська армія веде контрнаступ. Але інформації від Генерального Штабу традиційно мало.

Військовий експерт Петро Черник ситуацію коментує так: тактика малих кроків у дії - процес на Півдні пішов. І тут же звертає увагу на важливу деталь про те, що на Херсонщині ворог будує ешелоновану 3-х рівневу лінію оборони.

Що це означає?

«Давайте помізкуємо: якщо противник вкладає ресурси в ешелоновану оборону, то чи розглядаються ним власні великі наступальні операції? Відповідь: навряд чи, - каже пан Черник. - Правда, це жодним чином не відміняє логіки, що завтра все може змінитися. А на сьогодні ЗСУ мають якщо не стратегічну, то відчутну оперативну перевагу по лінії Херсонщини».    

Про яку перевагу йдеться?

«30-31 травня ЗСУ перейшли у контрнаступ на Херсонщині в загальному напрямку на Давидів Брід. Селище Давидів Брід розташоване на березі Інгульця та на автомагістралі Т2207, що веде до Нової Каховки. Захоплення плацдарму на східному березі Інгульця дуже важливе для ЗСУ – це опорна точка для подальшого контрнаступу з метою «розрізати» угруповання орків на Криворізькому напрямку на кілька частин, оточити їх і утилізувати», - наголошує капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Петро Лакійчук.

За його словами, контрнаступ розгортався одночасно на декількох напрямках – біля Давидового Броду наші воїни розбили угруповання противника на дві частини, створивши для них загрозу «котла», одночасно ворога вибили з Миколаївки розвиваючи успіх в напрямку напрямку на Олександрівку та Станіслав.

«Згодом наші хлопці закріпились в Андріївці та Білогірці на південному фланзі атаки, таким чином убезпечивши плацдарм від ударів з півдня», - додав військовий експерт.

Те ж саме нам розповів і полковник в запасі Олег Жданов: «Дуже важливо для нас було перейти річку Інгулець. Чому? Тому що якщо ми на східному березі цієї річки маємо плацдарм, ми можемо накопичувати там війська та розвивати подальший наступ на Нову Каховку. А Нова Каховка — це той міст по греблі ГЕС, який дозволяє повністю забезпечувати угруповання російських військ, яке висунулося на позиції за 30 км. від Кривого Рогу».

І для нас це буде стратегічно важливо.

«Якщо ми вийдемо на Нову Каховку і контролюватимемо цей міст, то ми відріжемо угруповання російських військ, яке знаходиться під Кривим Рогом», - наголосив пан Жданов.

«Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що від Давидового Броду і вниз – аж до Нової Каховки в район Берислава веде пряма дорога, де в районі Нової Каховки є переправа. Тобто якщо нам вдасться захопити цю дорогу, і вийти до берега Дніпра – ми фактично розрізаємо угрупування противника навпіл, - повторює і полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський. - І те угруповання ворога, яке залишиться на північ від цього прориву – опиниться в повному оточенні. Переправитися на інший берег Дніпра в них шансів не буде, бо за спиною – Каховське водосховище. На човнах багато боєприпасів не завезеш, як і паливно-мастильних матеріалів – рашисти будуть відрізані від постачання».

І це буде катастрофою для армії рф. Чи розуміє це вороже командування? Звісно, що так.   

«Контрудар на Півдні став повною несподіванкою для ворога, увага якого прикована до наступу на Сході, куди він стягує усі резерви. Але невдовзі ворог оговтався від паніки і намагається стабілізувати оборону», - каже Павло Лакійчук.

Але про яку кількість ворожих військ узагалі йдеться?

«За деякими підрахунками рф зосередила там до 10 тис. своїх вояків, близько сотні танків», - каже Сергій Грабський.

Що ще відомо?

ЗСУ «поливають вогнем» з усіх видів зброї, продовжує пан Лакійчук, не даючи ворогу просунутися за Костромку та Брускинське (за 10-15 км від Давидового Броду, - Ред.), які є основними опорними пунктами росіян на цій ділянці фронту.

«Тим не менше, наш плацдарм на річці Інгулець значно розширився за останні дні, але, ми не можемо просунутися вглиб, щоб відтіснити російську артилерію, в першу чергу від мостів… - звертає увагу керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», - Скептикам, які нарікають на «непідготовлений контрудар», нагадаю, що головна битва зараз відбувається на Луганщині і будь-яке відтягування сил противника звідти працює на нашу перемогу. До того ж Каховський напрямок не простий».

Нова Каховка – це Каховська ГЕС, це головна гідроспоруда Північно-Кримського каналу, тобто це ключ від «води в Крим».

«І якщо лавров говорить, що основна мета «військової операції» проти України – «відновлення історичних кордонів» лугандону – це слова на публіку. А сухопутний коридор в Крим і стійке утримання Північно-Кримського каналу – це реальні життєво важливі задачі для противника. Наступ на Каховку ці плани ставить під великий знак питання – ворог буде там триматись з усіх сил, не жаліючи людей», - стверджує Павло Лакійчук.

Отже, контрудари ЗСУ на Південному, щонайперше – на Каховському напрямку мають навіть не оперативне, а стратегічне значення. Вони такі ж важливі для оборони на Донбасі, як і надходження на «передок» нової важкої артилерії і західних систем залпового вогню.

«На Херсонщині майже два місяці ЗСУ блокували окупантів. І коли на певних напрямках їх передові підрозділи вже не були здатні не те, що до наступу, але й фактично до утримання позицій – розпочався наш контрнаступ. І його успішний розвиток говорить про те, що місце та час були обрані ідеально», - наголошує Олександр Коваленко.

ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупантів обрали, наразі, оборонну стратегію ведення бойових дій – «Приблизно 80% усіх бойових дій наша армія проводить в обороні і близько 20% - це контрнаступ».

Суть оборони  – заняття найвигідніших позицій для блокування просування окупантів і, звісно, подальшого нанесення їм систематичної шкоди для ослаблення та виснаження ворожих підрозділів.

«Коли ж на певній ділянці ці підрозділи виснажені – починається контрнаступ. Ми бачили, як ця тактика працювала у Київській, Чернігівській, Сумській областях. Бачимо, як вона працює прямо зараз у Харківській та Херсонській областях, - нагадує пан Коваленко. - Нині ми спостерігали просування ЗСУ у Херсонській області, але варто розуміти, що про ті чи інші успіхи наших військ ми дізнаватимемося із запізненням. Це важливий принцип інформування – нічого зайвого не повідомляти раніше перемоги».

Про перемоги, на думку експерта, які в близькій перспективі можуть поставити руба питання про присутність окупантів у Херсонській області взагалі.  

«Це може відбутися вже на межі червня-липня. Зберігаємо терпіння», - підсумував Олександр Коваленко.

Сподіваємося, що так і буде. Зрештою, американські і британські РСЗВ та гаубиці – на підході. Тож тримаємо кулаки, підтримуємо і віримо в ЗСУ!

Переможемо!