Податок на нерухомість: кому й скільки треба платити?
17:00 18.06.2021
269

До 1 липня українці отримують податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість за 2020 рік. Сплатити його фізичним особам необхідно буде впродовж 60 днів із дня вручення. Про це повідомляє I Like News з посиланням на Факти ICTV

Юридичні особи мають сплачувати податок самостійно авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а потім відобразити це у річній податковій декларації, пояснює в коментарі член ради комітету Асоціації правників України з податкового права Юлія Федосюк.

Хто повинен платити податок на нерухомість

Податкове повідомлення отримають фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості понад встановлену норму. Йдеться про:

  • квартири понад 60 кв. м;
  • житлові будинки понад 120 кв. м;
  • різні типи об’єктів житлової нерухомості понад 180 кв. м.

Наприклад, якщо людина є власником квартири розміром 70 кв. м, їй доведеться сплатити податок за понаднормові 10 кв. м.

Власник квартири, площа якої перевищує норму, може не отримати повідомлення-рішення, якщо нерухомість була придбана до появи нового Державного реєстру речових прав (наповнювати його почали орієнтовно в 2012 році).

Для формування податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на нерухомість податкові органи використовують офіційні дані, визначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі зміни власника нерухомості оформлюється відповідний договір (купівлі-продажу, дарування тощо), і така інформація потрапляє до Державного реєстру речових прав.

– Водночас платники, які не отримали податкові повідомлення-рішення, але є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, на загальну площу яких не поширюється пільга, повинні звернутися до Центрів обслуговування платників за місцем податкової адреси задля подальшого обліку платником податку на нерухомість, – повідомляє начальник відділу адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку з фізичних осіб управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Любов Макаренко.

Найчастіше люди можуть і не знати про те, що отримали повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість, і у них почав накопичуватись податковий борг.

– Коли громадяни отримують ІПН, за ними закріплюється податкова адреса, тобто місце, де зареєстрований платник. Якщо людина змінює місце реєстрації, вона повинна повідомити податкові органи, подавши заяву за формою №5ДР. Завдяки оновленим даним громадянин своєчасно отримає адресну інформацію від податкової та уникне накопичення боргу, – пояснює представник ДПС.

Якщо платник змінив місце реєстрації, але не сповістив податкові органи, рекомендований лист буде надісланий на адресу, яка відома податковій, і термін закінчення зберігання листа почне вважатись датою вручення, після чого почне накопичуватись борг.

– Також варто враховувати, що особи, які були прописані в квартирі на момент приватизації, отримали частку в квартирі (залежно від кількості осіб). І тоді, наприклад, за квартиру площею 110 кв. м, де дві особи матимуть частку, податок на нерухомість не сплачуватиметься, бо кожен із них матиме у власності 55 кв. м, – наголошує член ради комітету Асоціації правників України з податкового права Юлія Федосюк.

Також важливо розуміти різницю між спільною сумісною власністю та спільною частковою. Наприклад, за Сімейним кодексом усе майно подружжя, набуте під час шлюбу, є в спільній сумісній власності. Але сплачує податок на нерухомість, якщо є перевищення норми квадратних метрів, титульний власник – той, на кого оформлене право власності.

– Спільна часткова власність – це коли в праві власності виділені частки. Тоді кожен має свідоцтво, де зазначено, кому належать інші частки, – зазначає Юлія Федосюк.

Якщо людина придбала квартиру, наприклад, площею 70 кв. м, а згодом у неї розширилася сім’я (з’явився чоловік чи дружина та діти, яких прописали в квартирі), платником податку на нерухомість залишається власник квартири.

– Якщо члени родини лише прописані в квартирі, а не володіють її часткою, то за 10 кв. м податок на нерухомість сплачує саме власник квартири, – наголошує Любов Макаренко.

Як розраховують суму податку

Цей місцевий податок у складі податку на майно запроваджують сільські, селищні, міські ради та об’єднання територіальних громад. Обраховують його у відсотках від мінімальної заробітної плати.

Розмір податку залежить від загальної площі житлової та нежитлової нерухомості та обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Юридичні особи, у власності яких є нежитлова та житлова нерухомість, самостійно обраховують розмір податку, зважаючи на загальну площу кожного окремого об’єкта нерухомості.

Максимальна ставка податку за 1 кв. м становить 1,5% від мінімальної заробітної плати. У 2021 році – це 90 грн за 1 кв. м.

Із ставками податку та пільгами можна ознайомитися на сайті ДПС.

У Києві ставка податку на нерухомість згідно із рішенням КМДА становить 1,5% від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2020 року, із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,75.

У грошовому еквіваленті в столиці один зайвий квадратний метр фізичним особам коштуватиме 53,13 грн.

Тобто людина, у якої є квартира площею 70 кв. м, має сплатити за 10 кв. м 531 грн 30 коп.

Якщо у людини у власності, окрім такої квартири, є ще й будинок площею 120 кв. м, пільгова норма в такому випадку також буде перевищена на 10 кв. м. На ці надлишкові квадратні метри буде розрахована питома вага й пропорційно до кожного об’єкта складена сума податку.

– У такому випадку власник, який матиме загальну сумарну площу нерухомості 190 кв. м, також повинен буде сплатити 531 грн 30 коп. Особа отримає два податкових повідомлення-рішення на кожен об’єкт оподаткування із пропорційною питомою вагою до кожного об’єкта, – пояснює Любов Макаренко.

Податок на нерухомість не сплачується за:

  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;
  • будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  • гуртожитки;
  • житлову нерухомість, непридатну для проживання;
  • об’єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського спілкування;
  • об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
  • будівлі промисловості, віднесені до групи Будівлі промислові та склади;
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), зараховані до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства;
  • будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей;
  • об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів із розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
  • об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки;
  • об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Пільги з податку на нерухомість не надаються:

  • якщо площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
  • якщо нерухоме майно використовується їхніми власниками з метою одержання доходів (здається в оренду, використовується в підприємницькій діяльності).

Штрафи у разі затримки сплати податку на нерухомість:

  • до 30 календарних днів включно після останнього дня строку сплати суми грошового зобов’язання – 5% погашеної суми податкового боргу;
  • понад 30 календарних днів після останнього дня строку сплати суми грошового зобов’язання – 10% погашеної суми податкового боргу.

Якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухомість.

Крім того, людина може самостійно звернутися до місцевого підрозділу ДПС.

Податок на нерухомість можна сплатити:

  • у касі банку,
  • у платіжному терміналі,
  • за допомогою інтернет-банкінгу (мобільного застосунку).

Усі реквізити для сплати податку на нерухомість зазначені в податковому повідомленні-рішенні.

Запровадження податку на нерухомість

1 січня 2013 року набула чинності стаття, що регламентує застосування податку на нерухомість.

Надсилати українцям відповідні квитанції почали 15 квітня 2013 року.

Податок на нерухомість сплачується авансовим платежем на весь рік.

 

Читайте також