Україна потребує реформування пенсійної системи. Терміново
11:03 18.04.2017
254
Обговорення пенсійної реформи в Україні відкладалося занадто довго. Настав час для рішення.

Хоча економісти часто розходяться в думках щодо низки проблем в Україні, всі вони одностайно доходять згоди по одному питанню: пенсійна система України не відповідає викликам сучасності і фінансово нестійка.

Протягом останніх 10-15 років  всі звіти про стан пенсійної системи повторюють одні і ті ж самі висновки.

Якщо нічого не зміниться, то Пенсійний фонд ставатиме все більш фінансово нестійким і буде не в змозі забезпечити пенсії на рівні прожиткового мінімуму старіючому населенню України.

Як ми прийшли до такого висновку?

Вочевидь, Україна не єдина країна, яка має демографічні проблеми, зокрема, скорочення робочої сили і старіння населення. Більшість європейських країн пережили або переживають схожі проблеми. Але Україна залишається однією з останніх країн в Європі, якій необхідно вирішити це питання і реформувати пенсійну систему.

Незважаючи на спроби дещо підрихтувати правила в останні роки, основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів.

Невисокий пенсійний вік у поєднанні з можливостями дострокового виходу на пенсію, доступними для багатьох громадян, є однією з характерних рис цієї системи.

Українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж працівники в інших країнах регіону: середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить близько 58 ½ років, а для жінок — трохи менше 56 років. Для порівняння: середні показники по ЄС становлять 63,6 років для чоловіків і 62,6 років для жінок.

Це призвело до того, що в Україні налічується більш, ніж 12 мільйонів пенсіонерів, що становить близько 30% населення.

Статистичні дані виглядатимуть ще гірше, коли ми поглянемо на кількість працівників, які платять соціальні внески для підтримки цих пенсіонерів: співвідношення платників пенсійних внесків до пенсіонерів складає майже 1 до 1 і є одним з найнижчих показників у світі.

З огляду на значну кількість пенсіонерів, внески соціального страхування покривають лише половину коштів, необхідних для виплати пенсій, незважаючи на те, що самі пенсії невеликі.

Ця недостатність ресурсів свідчить також про чималий розмір тіньової економіки в Україні: частка працівників, за яких не сплачуються жодні внески соціального страхування, або такі внески сплачуються лише на основі мінімальної заробітної плати, навіть якщо працівники отримують більше, є досить значною.

Після різкого скорочення ставки у 2016 році суттєвого поліпшення ситуації зі сплатою ЄСВ не відбулося, натомість мало місце різке зменшення доходів пенсійного фонду. Система не створює достатньо стимулів сплачувати внески, оскільки немає практично ніякого зв'язку між сплаченими внесками та розміром пенсійного забезпечення, яке працівники отримують у загальному підсумку після виходу на пенсію.

Майже дві третини всіх пенсіонерів отримують мінімальну пенсію, яка трохи вище рівня бідності, що створює серйозні соціальні проблеми. Але пенсійна система навряд чи може дозволити платити більш високі пенсії.

Власне, було б неможливо платити навіть такі низькі пенсії, якби не допомога з бюджету шляхом перерахування до Пенсійного фонду другої половини коштів, необхідних для виплати пенсій.

У 2016 році ці трансферти досягли приголомшливого рівня у 143 млрд. грн, або 6% ВВП. Це другий за розміром дефіцит пенсійного фонду в Європі у порівнянні з розміром економіки країни.

Але ці ресурси не приходять нізвідки. Вони є результатом більш високих податків, які завдають шкоди економічному зростанню і створенню робочих місць, або отримуються внаслідок зменшення інших державних видатків.

Насправді, обсяг щорічних трансфертів в Пенсійний фонд з бюджету майже співставний із сукупними видатками на освіту та інфраструктуру. Можна тільки уявити собі можливе поліпшення ситуації зі школами і дорогами, якби ці ресурси витрачалися саме так.

Що можна зробити у цій ситуації?

Як це було свого часу зроблено в більшості європейських країн, Україна повинна знайти спосіб зменшити приплив нових пенсіонерів до пенсійної системи і наростити надходження до Пенсійного фонду.

Досягти цього можна у різний спосіб: починаючи з подальшого обмеження можливості дострокового виходу на пенсію і до збільшення ефективного пенсійного віку.

Дієвим шляхом досягнення цієї мети є надання працівникам більшого, ніж тепер вибору щодо віку виходу на пенсію в залежності від загальної тривалості трудового стажу — для відносно раннього виходу на пенсію потрібно буде мати більший трудовий стаж — і створення стимулів для продовження трудової діяльності та пізнішого виходу на пенсію.

Іншими словами: більш високі пенсії будуть отримувати ті, хто сплачують більше внесків і працюють довше, а той, хто сплачує менші внески і вирішив вийти на пенсію раніше, отримуватиме меншу пенсію.

Посилення взаємозалежності між сплатою внесків і розміром пенсійного забезпечення ефективніше стимулюватиме працівників вимагати від роботодавців сплати єдиного соціального внеску з реального розміру їхньої заробітної плати. Це призведе до створення більш справедливої і рівної пенсійної системи.

На додаток до цих змін, важливо посилити адміністрування доходів з метою скорочення кількості підприємств, які зовсім не платять, або платять дуже мало внесків за власних найманих працівників.

Крім того, необхідне істотне ужорсточення спрощеного режиму оподаткування для малих підприємств, який створює великі можливості для ухиляння від сплати ЄСВ та податків.

Введення так званої накопичувальної пенсійної системи (другий рівень) на додаток до чинної системи, на чому дехто наполягає, не матиме особливого сенсу без попереднього виправлення недоліків чинної системи. Введення накопичувальної системи було б передчасним,  враховуючи нинішній рівень розвитку фінансових ринків і нормативно-правову базу в Україні.

Обговорення реформування пенсійної системи в Україні відкладалося занадто довго. Зараз настав час, коли необхідно обговорювати рішення і досягати суспільної згоди щодо їхнього впровадження.

Не існує жодних сумнівів у тому, що пенсійні реформи важкі й непопулярні. Але також не повинно виникати ніяких сумнівів щодо того, що лише за повноцінної пенсійної реформи, за якої скоротиться приплив нових пенсіонерів і збільшиться число громадян, які сплачують внески в пенсійну систему, буде можливим підвищення пенсійного забезпечення.

Це дозволить зменшити рівень бідності серед літніх людей та зберегти всю систему і бюджет у фінансово життєздатному стані для майбутніх поколінь.

Оскільки вплив будь-яких реформ на пенсійну систему буде поступовим, дуже важливо приймати відповідні рішення вже зараз.

Рон ван Роден, голова місії МВФ до України

Джерелo: Українська правда

Читайте також